Експерт розповів, що заважає українському бізнесу вийти на ринок ЄС

13.03.2016 19:55
По материалам: gazeta.ua
Експерт розповів, що заважає українському бізнесу вийти на ринок ЄС

Завдяки Угоді про асоціацію, підписаній Україною і ЄС позаторік, майже два роки більшість українських товарів продають у Євросоюз без мит. Із 1 січня Україна відкрила свій ринок для товарів із ЄС. Проте масового виходу наших товарів на ринки ЄС та росту української економіки не помітно. Для простих українців Угода — це перспектива їздити в ЄС без віз, надії на високий рівень життя і реформи в Україні. Такі дані щодо очікувань українців від Угоди опублікував «Фонд демократичні ініціативи» і Центру Разумкова.

— Полегшений режим доступу до своїх ринків ЄС надав Україні в односторонньому порядку в кінці травня 2014 року, — каже в інтерв’ю Gazeta.ua експерт Центру Разумкова Володимир Сіденко. — З цього часу скасували практично всі європейські мита на українську продукцію. Із 1 січня відкрили частковий доступ європейським компанія на український ринок. Перші дані, як зреагувала наша економіка на відкриття ринку для товарів із ЄС, отримаємо через два місяці.

Практично всі українські товари продають в ЄС без мита. Лише в аграрній сфері діють тарифні квоти. Тобто можемо до певної кількості продавати без мита, а коли квота вичерпана, то до нас застосовується повний обсяг мита. Щодо деяких агротоварів ми швидко вичерпуємо квоти. Щодо зернових у нас уже більше, ніж половина вичерпаної річної квоти. Це провідна наша стаття. Але щодо більшості товарів, то, за результатами 2015 року, квота залишилася невикористаною. Зі свого боку ми досі не відкрили повністю доступ європейським компаніям. Українське зняття митних обмежень здійснюється за графіком, розтягнутим на роки.

Як змінився баланс у торгівлі України з ЄС від початку дії Угоди в травні 2014 року?

— Єврокомісія прогнозувала, що скасування мит дозволить нам наростити експорт на 500 мільйонів євро щорічно. У першій половині 2014 року було зростання. Але вже до кінця року воно зійшло на нівець. У 2015 році ми зіткнулися з драматичною ситуацією — експорт в країни ЄС зменшився на 4 мільярда доларів за рік. Якщо в 2014 році ми продавали в ЄС на 17 мільярдів доларів, то в 2015 році — на 13 мільярдів. Ми втратили частку експорту у 24 із 28 країн ЄС. У деякі країни чверть і більше від розміру експорту. Наприклад, до Британії — падіння склало 37%, до Німеччини — 16,5%, до Польщі — 25%, до Угорщини — 40%.

Це сталося, бо в нас вузький сегмент присутності на ринку ЄС. Ми продавали дві основні групи товарів — чорні метали та аграрну продукцію. Метали продавати дедалі важче, бо попит на них істотно спав. Також у нас багато конкурентів, здатних продавати дешевше. Але головне, в ЄС відбувається структурне заміщення металів на металопластик і сучасні сплави. Економіка ЄС теж не відзначається темпами швидкого росту, досі відходячи від кризи 2008 року. Відтак ми найбільше продаємо в ЄС кілька груп агротоварів — зернові, насіння соняшника і олію. Ціна на ці продукти в 2015 році була не такою високою як протягом минулих років. Це призвело до зменшення валютних надходжень в Україну, що б’є по курсу гривні щодо долара і євро. Через наші структурні вади ми нездатні скористатися з присутності на ринку ЄС.

Водночас менше купуємо товарів з ЄС. За минулий рік імпорт зменшився на 5,7 мільярда доларів — з 21,1 мільярда до 15,3. Тобто торговельний баланс у торгівлі з ЄС покращився на 1,7 мільярда доларів. Але, на жаль, це сталося не за рахунок нарощування об’ємів, а навпаки. Це все щодо товарів, бо послуги рахують окремо.

Україна продає в ЄС або сировину або напівфабрикати, як от метали. Це продукція з малим обсягом доданої вартості. Україна продає мало продуктів, в яких для виробництва потрібна висока кваліфікація. Саме тому ми так мало присутні на ринку ЄС.

Отже, проблема в тому, що українські виробники не виготовляють і не продають в ЄС складніших продуктів?

— Сказати, що взагалі не виробляють не можна, але це малі цифри. Проблема не стільки в тому, що ми не здатні виробляти, а в тому, що потрібні серйозні адаптаційні заходи, аби відповідати технічним стандартам ЄС. Для цього слід суттєво оновити виробничу базу, а для цього потрібні інвестиції. Також потрібне проходження сертифікаційних процедур, аби наприклад, довести, що наше машинне обладнання відповідає вимогам ЄС щодо безпеки використання. Йдеться про переорганізацію і адаптацію нашої економічної системи до нових умов.

Що могла б виробляти Україна для Євросоюзу?

— По-перше, ЄС чекає від України готовності виробляти екологічно чисту їжу, на яку великий попит в західних країнах. Окремі з цих країн мають мало площ для вирощування таких продуктів. Тому для нас перехід на використання нових екологічно безпечних технологій в агропродовольчому комплексі — надзвичайно перспективний.

По-друге, можемо досягти успіху, якщо навчимося долучатися до кооперацій. Зокрема, в нас сильні позиції в літакобудівництві та ракетно-космічному комплексі. Але ці галузі мають суттєві труднощі через закриття співробітництва з Росією. Тут у нас немає повного циклу виробництва. Тож немає іншого виходу як знайти інших партнерів на Заході. Зокрема, у нас чудові перспективи щодо транспортної авіації. Але для цієї галузі потрібна політична підтримка на рівні держави. Комерційних зусиль замало.

По-третє, маємо підтримувати розвиток ІТ. Україна входить у п’ятірку країн за кількістю фахівців у цій галузі. Повинен активно тривати процес інформатизації суспільства за прикладом Естонії (практично усе урядування та підприємницька діяльність в Естонії проводяться онлайн, без участі чиновників, що звело можливості для корупції в країні до мінімуму — Авт.). Ми стоїмо на порозі четвертої промислової революції, яка поєднує досягнення в галузі нано-, біо- та інформаційних технологій. Тут можемо знайти свою нішу та отримати нові сфери для конкурентної переваги.

Як державі допомогти бізнесу вийти на європейський ринок?

— Слід проводити державну інформаційно-просвітницьку діяльність. Пересічний європеєць знає про Україну мало — Чорнобиль, Майдан, спортсмени. Маємо бути відомими брендовими товарами. Без цього увійти в європейський економічний простір буде майже неможливо. Має бути державна стратегія росту конкурентоспроможності, якої наразі нема. За прикладом країн ЄС і США. Натомість Київ сподівається, що як у казці, ринок сам візьме і розвинеться. Без відповідних умов для цього.

Перешкоджає припливу західних інвестицій війна, яка створює ризики для бізнесу. Але більшою мірою — величезний рівень корупції. Іноземні інвестори не можуть розрахувати, як отримати зиск за умови дії так званого «корупційного податку», який, за деякими оцінками, сягає в Україні 20% від ВВП. Тому жодні західні компанії без створення цивілізованих схем в регулюванні діяльності бізнесу, без дієвої боротьби з корупцією, до нас не прийдуть. Тому Захід наполягає на відповідних реформах. Потрібні цивілізовані інститути та правила гри, які б творили сприятливу атмосферу для ведення бізнесу. Із цим у нас великі проблеми.

Нам слід проводити зміни в структурній орієнтації нашого експорту зі Сходу на Захід. Так як це 25 років тому зробили країни Варшавського договору. Протягом років незалежності в нас не було технологічних змін, які б дозволяли нам підтримувати конкурентоспроможність товарів, тому в нас тепер така скрута. Вихід — «вписатися» в четверту промислову революцію і створити умови для ведення бізнесу. Лише тоді зможемо скористатися з відкритих ринків Євросоюзу.

Горячие новости

При копировании материалов прямая открытая для поисковых систем гиперссылка на cityband.com.ua обязательна. А также