В економічне законодавство України внесуть 7 суттєвих змін

09.04.2016 21:55
По материалам: business-companion.te.ua
В економічне законодавство України внесуть 7 суттєвих змін

Прокинувшись від довгої сплячки, народні депутати в кінці минулого тижня повернулися до конкретної законотворчої діяльності, яка зараз вкрай необхідна економіці країни.

1. Допомога працюючому бізнесу в реструктуризації боргів

Прийнятий у першому читанні законопроект №3555 «Про фінансову реструктуризацію» покликаний врегулювати порядок реструктуризації боргів працюючого бізнесу перед банками і виконати зобов’язання України щодо меморандуму з МВФ. За нього проголосували 229 народних депутатів.

Розроблений механізм передбачає, що для кожного кредитора буде створений кредитний комітет. В рамках його роботи кредитори будуть оцінювати ризики і вирішувати, як кожен з них може піти назустріч боржнику. Комітет, наприклад, буде здатний списати до 20% боргу, дофінансувати підприємство, ввести додаткових членів його ради, щоб посилити менеджмент. Для того, щоб прийти до рішення, комітету надається три місяці. Якщо за цей час проблема заборгованості не буде вирішена, запускається процедура банкрутства.

Документом пропонується також особливий режим при оподаткуванні окремих операцій, пов’язаних з проведенням процедури реструктуризації і захисту від визнання угод недійсними.

Піти на переговори про перегляд умов погашення заборгованості зможуть не всі боржники. За оцінками, їх 30-40% від загального числа тих, хто зараз має проблеми з платоспроможністю. Експерти оцінюють загальну суму заборгованості компаній, які потраплять під дію запропонованого в законопроекті механізму, на рівні близько 200 млрд грн.

Потенційно подібна реструктуризація може не тільки врятувати корпоративний сектор і зберегти робочі місця, а й оздоровити банківську систему країни. Зараз чимало кредитів просто віднесені до категорії проблемних або безнадійних, під них банки зобов’язані формувати резерви, вилучаючи з обігу кошти і фіксуючи збитки.

Передбачається визначити термін дії закону «Про фінансову реструктуризацію» протягом трьох років.

2. Підтримка вугільників

Істотна частина вугільного потенціалу України зараз втрачена через окупацію частини Донбасу, але і без цього проблем в галузі вистачало. Тому в держбюджеті 2016-го на реструктуризацію вугільної галузі було виділено 654,8 млн грн фінансування. Перший квартал року пройшов, про реструктуризацію поки нічого не чути, тому Верховна Рада перерозподілила ці кошти, спрямувавши 250 млн грн на державну підтримку вугільної галузі (тобто фактично на дотації) і 100 млн грн – на добудову шахти №10 «Нововолинська». За відповідний законопроект №3813 у першому читанні проголосувало 280 депутатів.

Підтримати працюючі шахти необхідно, але доцільність добудови шахти в нинішніх умовах викликає сумніви. Спікер парламенту Володимир Гройсман під час прийняття законопроекту повідомив, що на добудову шахти необхідно 14 місяців за умови безперервного фінансування. Але ще 9 лютого цього року міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин говорив, що вважає за необхідне законсервувати «Нововолинську», що будується вже 27 років, до знаходження інвестора. За його словами, для завершення будівництва шахти необхідно 1,5 млрд грн. «Грошей там закопано дуже багато», – зазначив міністр (згідно з даними Кабміну, на 1.01.2013 р. держава вклала в шахту 1,08 млрд грн). У лютому минулого року він же говорив, що шахту можна запустити через 6-9 місяців за умови належного фінансування, наявності волі політичних еліт і бажання місцевих рад. А в грудні того ж року повідомив, що для добудови потрібно 500 млн грн. У держбюджеті минулого року на добудову «Нововолинської» було передбачено 200 млн грн, але фактично виділено 145,8 млн грн.

Шахта № 10 розташована в 10 км від міста Нововолинська у Львівсько-Волинському вугільному басейні. Це єдина в Україні шахта-новобудова, фінансування будівництва якої здійснюється за рахунок коштів держбюджету. Роботи по її спорудженню були розпочаті в 1989 р. Повідомлялося, що на 2013 р. будівництво, нібито, досягло 87% експлуатаційної готовності.

Згідно з проектом, шахта повинна виробляти 900 тис. т вугілля газової групи в рік. Її запаси вугілля оцінюються в 37 млн т, таким чином її експлуатація може тривати близько 40 років.

3. Нові рамки для страхового ринку

Галузь страхування зараз будує свою роботу на основі закону, який був прийнятий ще в 2001 р. і, за словами учасників ринку, не відповідає сучасним умовам. Новий законопроект №1797-1 «Про страхування» був прийнятий за основу голосами 242 депутатів.

Передбачається введення нового порядку реєстрації страхових компаній, класифікації галузі та видів страхування відповідно до рекомендації Ради ЄС, введення пруденційного нагляду (тобто системи нормативів, що дозволяють оцінювати і управляти ризиками, що виникають в результаті діяльності фінансової організації), встановлення умов платоспроможності страховиків і вимог до власників компаній.

4. Надія на відродження споживчого кредитування

Депутати прийняли за основу доопрацьований проект закону №2456-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг». «За» проголосували 226 депутатів (якби було хоча б на голос менше, то законопроект вважався б відхиленим).

Автори документа вважають, що в ньому враховані європейські директиви і практики по споживчому кредитуванню. Йдеться про те, що він йде в комплексі з законопроектом №2455 «Про споживче кредитування», який був прийнятий в першому читанні в грудні минулого року і вже готовий до розгляду у другому читанні.

Законопроект № 2456-д спрямований насамперед на усунення прогалин та неузгодженостей в системі нормативно-правового забезпечення захисту прав споживачів. Такі недоліки нині викликають неоднакове застосування судами правових норм. Також передбачено посилення відповідальності фінансових компаній і організацій за неподання, несвоєчасне або неповне надання інформації про послуги, їх вартість та умови, а також за недостовірність реклами фінансових послуг і одностороннє внесення змін в укладені договори. Передбачається, що споживач отримає право протягом 14 днів повернути фінансову послугу, навіть якщо він, наприклад, вже придбав в кредит товар.

Національний банк в спеціальній заяві привітав ухвалення Верховною Радою законопроекту за основу. Банк вважає, що він буде сприяти зміцненню довіри між учасниками фінансових операцій. НБУ в свою чергу вже працює над програмою підвищення фінансової обізнаності громадян.

5. Стимулювання офіційної самозайнятості на селі

Верховна Рада остаточно прийняла законопроект №1599, що передбачає можливість реєстрації особистих селянських господарств, які бажають продавати свою продукцію, як сімейних фермерських господарств з набуттям статусу юридичної особи або фізичної особи – підприємця. «За» проголосували 262 народних депутата.

У пояснювальній записці до законопроекту говориться, що населення України в особистих господарствах виробляє близько 85% овочів в країні, 80% молока, 75% м’яса великої рогатої худоби і 60% – свиней тощо. При цьому не сформовані належні канали збуту виробленої населенням продукції, через що виробники втрачають значну частину потенційного доходу.

На думку авторів законопроекту, з придбанням офіційного статусу селянські господарства будуть більш мотивованими стати повноцінними учасниками аграрного ринку. Зокрема, вони отримають всі пільги, якими зараз володіють сільськогосподарські підприємства, соціальний захист членів таких господарств тощо. В свою чергу, це зменшить тіньову складову ринку і збільшить надходження до бюджету (в тому числі і тому, що селянським господарствам доведеться сплачувати більше податків).

6. Стримування експорту брухту чорних металів

У першому читанні прийнято законопроект №3868, що передбачає тимчасове, терміном на три роки, встановлення експортного мита на відходи та брухт чорних металів на рівні 35 євро за 1 т (зараз 10 євро). Як компенсація пропонується на цей період призупинити обов’язкову державну реєстрацію контрактів на експорт металобрухту (своєрідне квотування). Рішення підтримали 245 депутатів.

Боротьба за величину мита йде давно. Металурги хочуть встановити її якомога вище, аж до заборонної, тому що брухту гостро не вистачає на внутрішньому ринку. Його ж заготівельники нагадують про принцип свободи підприємницької діяльності.

Мінекономрозвитку і торгівлі вважає, що експортні картки потрібно скасувати назавжди, а мито підвищити, але не більше ніж до 25 євро. У разі її підвищення до 35 євро знизиться заготівля металобрухту, і в перспективі при відновленні роботи металургійної галузі обсяги заготівлі брухту не зможуть задовольнити потреби підприємств на внутрішньому ринку.

Так що величина мита буде, швидше за все, скоригована при підготовці законопроекту до другого читання.

7. Підготовка до розвитку ринків капіталу

Верховна Рада 237 голосами прийняла за основу законопроект №3498 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків і деривативів)». Він передбачає врегулювання взаємовідносин, пов’язаних з біржовими і позабіржовими деривативами шляхом визначення самого поняття «деривативи» та формування їх класифікації.

У міжнародній практиці похідним фінансовим інструментом (деривативом) називається договір (контракт), за яким сторони отримують право або беруть зобов’язання виконати деякі дії щодо базового активу. Спрощуючи, можна сказати, що фактично дериватив – це цінний папір на цінний папір. Вважається, що надмірне захоплення деривативами стало головною причиною фінансової кризи, що почалася в 2007-2008 рр. в США. Але без цього інструменту сучасні ринки капіталу вже не можуть працювати ефективно.

Підтриманим законопроектом врегульовуються питання формування інфраструктури, необхідної для функціонування в Україні ринку деривативів (передбачається створення торгового сховища та центрального контрагента, які повинні функціонувати відповідно до європейських стандартів). Також передбачаються впровадження інституту кваліфікованих інвесторів і уніфікація підходів до регулювання діяльності різних бірж шляхом впровадження інституту оператора ринку (особа, яка має ліцензію на організацію торгівлі активами на відповідному ринку).

Крім того, депутати в першому читанні підтримали супутні законопроекти №3516 «Про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо регульованих ринків і деривативів)» (235 голосів), №3500 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо регульованих ринків і деривативів)» (229 голосів) і №3499 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо регульованих ринків і деривативів)» (233 голоси). Ці проекти носять в основному технічний характер: вводять нові поняття, перейменовують закони і організації тощо.

Мета ж усіх цих змін – створення передумов для підвищення ефективності та функціональності ринків капіталу та інших регульованих ринків в Україні.

Новости политики

Горячие новости

При копировании материалов прямая открытая для поисковых систем гиперссылка на cityband.com.ua обязательна. А также